"Сто чудес України" - віртуальна подорож

Покоління відходить, й покоління приходить, а земля віковічно стоїть

СІМ ЧУДЕС УКРАЇНИ

Сценарій заходу

Мета:

 -  формувати світогляд (наукові  уявлення), пов'язані із

природоохоронними територіями України.

- Екологічне виховання розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини; відповідальне ставлення до природного середовища тощо.

-         естетичне виховання - формування почуття прекрасного, вміння розуміти естетику природи, висловлювати свої думки щодо прекрасного у природі.

-         Трудове виховання – формування вміння працювати у групах і парах, вдосконалення вміння працювати над презентаціями і проектами, презентувати результати досліджень, брати участь у дискусіях.

Форма проведення : Захист творчих робіт

Обладнання: Відеоролик «Сім чудес України – Товтри», Фотороботи, проекти – зразки, учнівські творчі роботи, рейтинг – «Сім чудес України», картки для голосування.

 Вік учасників – учні 8 – 9   класів

Хід заходу

План.

1. Знайомство із проектом «Сім чудес України»

2. Конкурс – захист творчих робіт.

Доброго дня.

 Сьогодні ми будемо говорити про красу природи нашої землі. Звернемо увагу на краєвиди – наші степи і ліси, озера і моря, гори і рівнини по своєму прекрасні. Важко вибрати найпрекрасніше місце, усі вони заслуговують на нашу увагу. Всеукраїнська акція Сім чудес була ініційована Миколою Томенком і стартувала у травні 2007 року. Тоді регіональні оргкомітети представили своїх претендентів на звання Семи чудес. З них був складений список 100 претендентів. Найкрасивіші місця визначаються у номінаціях  природні і рукотворні дива.  Серед природних думки користувачів Інтернету і експертів дещо розділились. Були визначені перші десятки. Остаточний список виглядає таким чином. (Дод А, В)

 Презентація.

Які природні чудеса у Хмельницькій області.

- Учні складають свої варіанти списків. Зачитують декілька варіантів, звіряють із визнаними топ- списками.

Вчитель зачитує коротку інформацію про Подільські Товтри.

Націона́льний приро́дний парк «Поді́льські То́втри» розташований в Україні на території  Городоцького,  Чемеровецького та Кам'янець-Подільського районів Хмельницької області.

НПП створено Указом Президента України від 27 червня 1996 року. Наявні на території НПП унікальні рукотворні об'єкти та неповторні природні комплекси створили виняткові умови для розвитку туризму — не тільки оздоровчого, але й пізнавального. На території парку перебуває під охороною 129 об'єктів природозаповідного фонду. Серед яких є парки і садиби різного ступеня збереження і культурно-історичної цінності. Є також 19 археологічних пам'яток, понад 300 історико-архітектурних пам'яток (зокрема, в Кам’янці-Подільському — понад 200 об'єктів).

Подільські Товтри. (фільм)

Ви готували творчі роботи, у яких описували найкрасивіші на вашу думку місцевості України. Перед захистом ми всі отримаємо картки у яких напишемо, який захист сподобався найбільше і шляхом голосування визначимо переможця, або лідера у нашому рейтингу чудес. Після захисту задаємо по 2 запитання по темі дослідження.

Перегляд проектів ( Додається)

Ми переглянули 5 творчих проектів, ознайомились із проектом Миколи Томенка. Звичайно кожен із нас збагатився новими знаннями і враженнями. Тому зараз – інтерв’ю на камеру. Перед нами запитання для підсумку. Кожен дасть відповідь на ці запитання . Інтерв’ю будуть збережені класним керівником і можливо ви побачите їх на перших або останніх уроках, або ж на батьківських зборах.

Тепер подякуємо учасникам за цікаву інформацію.

До побачення.

ДОДАТКИ

Додаток А

У Номінації «Чарівний світ природи»

Перша десятка за результатами Інтернет голосування

1.            Подільські Товтри

2.              Дністровський каньйон

3.             Оптимістична печера

4.            Озеро Синевир

5.            Гранітно-Степове Побужжя

6.            Асканія-Нова

7.            Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент

8.            Мармурова печера

9.            Буковинські водоспади

10.       Озеро Світязь

Перша десятка за результатами опитування експертів

1.                 Асканія-Нова

2.                 Мармурова печера

3.                 Озеро Світязь

4.                 Озеро Синевир

5.                 Гранітно-степове Побужжя

6.                 Подільські Товтри

7.                 Олешківські піски

8.                 Балаклавська бухта з мисами Айя та Фіолент

9.                 Дністровський каньйон

10.            Оптимістична печера

Сумарний кінцевий список семи чудес

1.            Асканія-Нова

2.             Дністровський каньйон

3.            Гранітно-степове Побужжя

4.            Мармурова печера

5.            Подільські Товтри

6.            Світязь

7.            Синевир

 Додаток В

У Номінації «Диво рукотворне»

Перша десятка за результатами Інтернет голосування:

1.     Хортиця

2.     Софіївка

3.     Заповідник «Кам'янець»

4.     Києво-Печерська Лавра

5.     Хотинська фортеця

6.     Херсонес Таврійський

7.     Лівадійський палац

8.     Музей писанки

9.     Софія Київська

10 Острозький замок і Академія

Рейтинг за голосами експертів:

1.     Києво-Печерська Лавра

2.     Софія Київська

3.     Софіївка

4.     Херсонес Таврійський

5.     Заповідник «Кам'янець»

6.     Святогірська Лавра

7.     Хортиця

8.     Почаївська Лавра

9.     Кам'яні могили

10 Лівадійський палац

Спеціальні відзнаки:

Лівадійський палац — музей визнано визначною пам'яткою новітньої історії;

Острозький замок та академію названо визначною пам'яткою духовної України;

«Музей-писанку» названо визначною пам'яткою сучасної України.

Додаток С

Найцікавіші населенні пункти Хмельницької області

Хмельницький

Кам’янець-Подільський

Меджибіж

Жванець

Сутківці

Цікаві природні пам’ятки Хмельницької області

«Подільські Товтри» — найбільший за площею (2613,16 км2) національний природний парк України, заснований 1996 р. На його теренах можна зустріти визначні пам’ятки на будь-який смак — унікальні геологічні утворення і гіпсові печери, залишки Бакотського печерного монастиря на дністровському урвищі і поселення з давніми пам’ятками (Жва-нець, Китайгород, Панівці, Рихта, Сатанів).

Додаток Д

Найцікавіші місця Шепетівщини

( Матеріал із дослідницької роботи  учня закладу Лісовського Володимира)

Список природних рекреаційних  об’єктів  Шепетівського району      

   1.Заказник ”Савицький” займає площу 64,8 га. В нього входить озеро антропогенного походження на місці старих розробок торфу поблизу  від села Савичі.

   2. На території Шепетівщині є Регіональний ландшафтний парк ”Мальованка”. Територія регіонального ландшафтного парку простяглася із заходу від залізниці Шепетівка-Коростень на схід до міста Полонне неширокою смугою (до 9 км. завширшки) і займає площу близько 20 тис. га. На території парку є 6 природничо-заповідних територій. Це лісовий заказник ”Полонський” площею 911 га, гідрологічні заказники ”Мальованський” площею 107 га, ”Савицький” – 196 га., ”Горіле болото” (154 га), ботанічний заказник Шепетівського району, ”Русалчині поляни” – 160 га, пам’ятка природи ”Дуб череватий” (21 га). Чарівна краса ландшафтів, різноманітність рельєфу, наявність озер є привабливим для туристів (особливо еколого туристів).

3. Заказник „Мальованський” – озерно-болотяний масив, розташований на території Мальованського лісництва. Площа 27 га. До заказника входить озеро антропогенного походження на місці старих торфорозробок.

4. Заказник місцевого значення „Купинський” на території Климентовицького лісництва, площа 12 га. Це сфагнове болото, яке підтримує гідрологічний режим р. Цвітохи, з рідкісною болотною рослинністю. 

5. Заказник ”Русалчині поляни” розташований на північ від с.Мальованка. Особливість заказника полягає в тому, що на площі 60 га розміщені три лісових озера, кожне з яких має особливий флористичний склад і ботанічні особливості.

   6. Заказник місцевого значення ”Шепетівський” поблизу с.Плесна. Це  лісовий масив, в якому представлені дубові, соснові, вільхові насадження з ділянками старого дубового лісу. На цій території росте понад 200 дубів, вік яких 150-300 років.

7. Заказник місцевого значення Шепетівського держлісгоспу „Лизнянський”. Це територія з багатим флористичним складом, на якій живуть бобри, ондатри, лосі, козулі.

8. Заказник „Червоноцвітський” – це гніздо чорного лелеки, розташованого в лісовому масиві на межі Климентовицького і Мальованського лісництва.

 9. Заказник „Горіле болото” – типове поліське болото, розташований в лісовому масиві агроцеху Шепетівського заводу культиваторів на схід від села Конотопа.

10. Пам’ятка ”Дубовий гай”, розташований в західній частині міста. В гаю росте 116 дубів віком від 150 до 250 років, інші дерева – тополя, верба. Угруповання дуба череватого – унікальне для міста Шепетівки.

 11.  Пам’ятка природи ”Вербовецькі дуби”, ”Липова алея” – на території села Верхівці росте два дуби віком біля 420 років. Насадження вікових лип являє собою подорожню лісосмугу довжиною 1,6 км. кількість лип віком біля 300 років – 147, з них дерев мають пригнічений вигляд.

12. Пам’ятка природи ”Лісові урочища”: (урочище Тростянець; урочище Вербівці; Климентовецька дача; дуб череватий).

13. Пам’ятка природи ”Судилківські граніти” – площею 3 га, граніт і граноциорицій  осницького комплексу.

14. Пам’ятка природи:  - вапняк-ракушняк – поклади еталонного покладу вапняку з жилами кальциту.

15. Пам’ятник природи ”Гнейси” – розріз мігматитів, біотинових, титано-магматинових гнейсів, площа 1 га.             

 Список соціально-економічних рекреаційних об’єктів  Шепетівського району

1. Обласний літературно-меморіальний музей М.Островського, відкритий у 1979 році.

2.   Міський краєзнавчий музей, відкритий у 1928 році.

3. Музей піонера-героя В.Котика у ЗОШ №4 І-ІV ст.

4. Цукровий завод, заснований князем Євгеном Сангушком, 1843 р.

5. Братська могила героїв-підпільників періоду громадянської війни, розстріляних іноземними інтервентами 25 березня 1920 р.. на могилі – обеліск Валі Котика, 1930 р.

6. Братська могила героїв соціалістичної перебудови села

7. Братська могила 1067 воїнів, які загинули при визволенні Шепетівки .

8. Братська могила 25 воїнів та партизанів, які загинули при визволенні м.Шепетівки 1944 р.

9. Могила юного партизана Героя Радянського Союзу В.О.Котика.

10. Будинок, у якому у 1915-1916 рр. жив письменник М.О.Островський, вул. Островського, 82.

11. Пам’ятник Слави танкістам Шепетівський танкових бригад , які звільняли від окупантів м. Шепетівку 11 лютого 1944р. площа слави, танк Т-34.

12. Пам’ятник письменнику-комуністу М.О.Островському на розі вулиць Островського і Карла Маркса, 1966р.

14.  с. Серединці. Пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули у 1941-45рр..

15. с. Судилків. Пам’ятник 300 воїнам-односельчанам, які загинули 1941-1945 р. Скульптура скорбної матері і обеліск.

16. Будівля школи, у якій навчався Валя Котик, вулиця В.Котика, 75.

18. Могила Володимира Ковальчука, комсомольця підпільника, вул.. П’яскорського, 10.

19. Меморіальна плита на місці страти В.Ковальчука, Привокзальна, 26.

20. Машина полуторка – авто підприємства, вул. Одухи.

21. Пам’ятник трудової слави. Трактор РМТ, вул. Судилківська.

22. Братська могила жертв фашизму 1941-1944 р. на могилі обеліск у лісі в напрямку Новоград-Волинського шосе.

24. Будинок, у якому у липні 1920 р. перебував штаб 134 бригади 45 стрілецької дивізії Якіра. Будинок дореволюційний, Судилківська, 28.

25.  с.Городище. Могила М.С.П’яскорського, який здійснив героїчний подвиг при розмінуванні мінних полів в Алжирській Народній Республіці (загинув 1964 року).

26. Пам’ятник воїнам, що загинули у війні 1941-45 р. у селах: Чотирбоки, Березна, Сульжин, Рилівка, Серединці, Судилків, Плесна, Пліщин, Новичі, Орлинці, Михайлючка, Мокіївці, Зенківці, Готівка, Корчик, Гриців, Дубівка, Вовківці, Велика Шкарівка, Велика Медведівка, Велика Рішнівка, Городище, Хролин, Червоний Цвіт, Красносілка.

27. Братська могила воїнів-визволителів та пам’ятник воїнам-односельчанам в с.Лавринівцях. 

28.  Староруське городище, с. Городище. Виявлене у ХІХ ст.

29. Староруське городище, смт. Гриців. Виявлене у ХІХ ст. Б.А.Антоновичем. 

Що нового я дізнався???

Що мені сподобалось найбільше??? 

Виставка "Популярно про геологію

Популярно про  геологію

Сценарій заходу

Мета:

 -  формувати світогляд (наукові  уявлення), пов'язані із формуванням гірських порід і мінералів, їх ознаками, основними властивостями, значенням і використанням.

-          екологічне виховання розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил суспільства і кожної людини; відповідальне ставлення до природного середовища тощо.

-         економічне виховання - формування економічно  усвідомленого ставлення до природного середовища,бережливе ставлення до природи, як до багатства країни.

Форма проведення : виставка

Обладнання: Колекції гірських порід і мінералів, карта «Корисні копалини України, презентація, учнівські фотоматеріали, проекти «використання корисних копалин.

Вік учасників – учні 1- 8 класів

Хід заходу

План.1. Повторення базових понять з геології.

2. Знайомство із корисними копалинами України і їх розміщенням.

3. корисні копалини Хмельниччини.

Доброго дня. Ми раді вітати вас на виставці мінералів і гірських порід присвяченій дням  екології. Наше спілкування пропонуємо розпочати з вікторини. Назвімо їх. За правильно названі отримуємо додаткові бали. Найбільш уважні учні, які протягом усієї екскурсії набрали найбільшу кількість балів отримають оцінку 12 балів з географії або природознавства  (

Запитання:

-         Яка наука вивчає мінерали і гірські породи (Геологія)

-         Як називають тверді тіла, що мають постійний хімічний склад  (мінерали)

-         Як називають тверді тіла, які складаються із однакових гірських порід і мінералів, або великі скупчення одного мінералу у земній корі (гірські породи)

-         На які групи поділяють гірські породи за походженням ( осадові, магматичні, метаморфічні)

-         На які групи поділяють гірські породи за призначенням ( паливні, рудні, нерудні)

-         Наведіть приклади паливних, рудних і нерудних корисних копалин)

Тепер звернімося до колекцій. Перед нами – паливні, рудні, нерудні корисні копалини. Познайомимось ближче.

Паливні гірські породи нафта, вугілля кам’яне і буре, торф, горючі сланці. (демонструємо) Вони мають органічне походження , тобто утворились із решток організмів, частіше рослин. Про це свідчать залишки рослин у торфі, відбитки у вугіллі.  Горять завдяки вмісту вуглецю. Ви можете познайомитись із використанням цих корисних копалин. ( демонструэмо)

Рудні корисні копалини використовують для виробництва металів. (колекції). Ми бачимо…………………………………………

Вони мають переважно магматичне походження. Вирізняються високою вагою(спробуємо), часто блиском.

            Нерудні корисні копалини найбільш різноманітні за походженням і використанням. Серед них вирізняють будівельну сировину (демонструємо).

Хімічна сировина – це сірка, фосфорити і апатити, сіль. ( демонструємо) Із них ми отримуємо фосфор, сірку, їх похідні, зокрема кислоти.

            Декоративне і ювелірне каміння у колекціях  представляють кварц, яшми, корунд, агат, кришталь. Їх називають самоцвітами. В Україні їх видобувають на ЖИТОМИРЩИНІ, В Криму, Волинь багата на бурштин. У Балаклаві є яшмовий пляж. Не дуже гарні у природі вони набувають особливої привабливості у виробах.

            Вода – найцінніша і найбільш розповсюджена із корисних копалин.

            До інших нерудних корисних копалин можемо віднести графіт, каолін, лікувальні води і грязі тощо.

2. Наша земля надзвичайно багата на корисні копалини. Звернімо увагу на карту.  В Україні розвідано 20 тис. родовищ та проявів 111 видів корисних копалин. Серед них нафта і газ – Причорноморська, Дніпровсько -  Донецька, Карпатська провінції. Кам’яне вугілля – Донецький і Львівсько – Волинський басейни. Буре вугілля – Придніпровський і Карпатський басейни.

            Рудні представлені покладами ртуті (Микитівське і Костянтинівське робовища), залізної руди ( Кременчуцький, Криворізький, Білозерський і Керченський басейни), марганцю (Нікопольський басейн)Крім того є поклади титану, алюмінію, міді, поліметалів і навіть золота.

            Нерудна сировина – це поклади цінних гранітів Житомирської області, базальт, мінеральні води і грязі, сіль і сірка і багато іншого.( показуємо на карті.

           

3 Хмельницька область не сама багата на корисні копалини, проте і у нас видобувають певні мінеральні ресурси. Назвімо їх. За правильно названі отримуємо додаткові бали. ( пісок, глина, граніт,  мінеральні води, вапняк)

Наша екскурсія добігає кінця. Перейдемо до  нагороди  найбільш уважних слухачів. Порахуємо бали. У кого найбільша кількість? Нагороджуємо сертифікатами найактивнішого слухача і оцінкою з природознавства або географії. Привітаємо переможців. На завершення візьмемо кілька інтерв’ю на камеру. Найкращі – розмістимо на сайті школи. Що найбільше сподобалось у екскурсії?? Що нового дізнались??  Дякуємо. Подякуємо також ведучим заходу, до побачення.  

Година спілкування "Основні компоненти здорового способу життя та їх відображення в традиціях українського народу".

Година спілкування

Тема:

Основні компоненти здорового способу життя та їх відображення в традиціях українського народу.

Мета: формування в учнів правильного розуміння здорового способу життя, вивчення характеристик основних його компонентів, ознайомлення з традиціями, звичаями, ритуалами, обрядами, які характеризують спосіб життя українців; виховання патріотизму та інтернаціоналізму; поваги до традицій рідного народу, розвиток аналітичного мислення, ерудиції, пам’яті учнів, формування звязків між історією, фізичною культурою, біологією, географією.

Розглядаємо питання:

1. Проблема здоров’я в житті сучасної людини;

2. Основні компоненти здорового способу життя та їх відображення в традиціях українців.

Слова вчителя:

Здоров’я – це не просто відсутність хвороби. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров’я, це – стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя людини.

Підкреслю, що досягти такого стану значною мірою допомагає здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя – це система поведінки людини, що включає:

-         раціональне харчування;

-         культуру руху;

-         гігієну;

-         творчу активність;

-         періодичну зміну оточення;

-         повноцінне сімейне життя;

-         високоморальне ставлення до людей, суспільства, природи.

Спосіб життя значної частини населення не відповідає названим ознакам. Тільки третина тих, хто працює, дбає про свою фізичну культуру. Близько 30% населення мають надлишкову вагу. Шкодить здоровю невміння людини відпочивати. Фізичної, психічної, моральної, економічної шкоди людині і суспільству завдають пияцтво, наркоманія, паління.

Давайте разом з Вами звернимось до традицій і звичаїв українського народу, які пропагують усі компоненти здорового способу життя, що засвідчує високу культуру, волю, силу духу наших предків.

Виступи учнів

1. Так, важливим компонентом здорового способу життя є раціональне харчування

Основними принципами такого харчування завжди були

помірність,

збалансованість,

різноманітність,

висока біологічна повноцінність,

дотримання певного режиму.

Міцним здоров’ям вирізнялися запорозькі козаки.

На стіл звичайно ставили соломаху (густо заварене на воді житнє борошно);

Тетерю (не дуже густо заварене на квасі житнє борошно чи пшоно);

Щербу (рідко заварене на риб’ячій юшці борошно).

Ласували козаки й м’ясом, зокрема дичиною, свининою та рибою. Не відмовлялися від вареників, сирників, гречаних галушок із часником.

Мамалигу – тісто з проса чи кукурудзи – їли з бринзою чи пастремою (висушеною на сонці бараниною.

Специфічною козацькою стравою були загреби – коржі, що їх клали в напалену піч і загрібали попелом та гарячим вугіллям.

Незважаючи на простоту, харчування козаків за різноманітністю, збалансованістю, повноцінністю, помірністю може бути зразком і сьогодні.

Традиційною стравою нашого народу є український борщ. Навесні варили зелений борщ зі щавлем, кропивою, лободою, кропом, петрушкою, його заправляли яйцем і сметаною. Та найдавнішими за походженням і найбільш поширеними були висококалорійні каші: пшоняна, гречана, кукурудзяна, гарбузяна, з борошна – затірка, галушки, локшина , вареники з сиром, вишнями тощо. Популярними були приправи з цибулі, часнику, червоного перцю, тертого хрону, на зиму сушили фрукти, квасили капусту, огірки, помідори.

Здавна в Україні існували харчові заборони: переїдання, споживання конини, кровянок. Від часів хрещення Київської Русі поширення набули пости.

(учні в костюмах козаків сидять за столом, перед ними укр. нар. страви)

Недоліки сучасного харчування в Україні.

В остання 40-50 років в Україні забуто багато традиційних страв. У харчуванні більшості населення страви вибираються не за їхньою користю для здоров’я, а за смаком. Тому надто багато споживається м’ясних продуктів, жирів тваринного походження, але замало рослинної їжі, особливо гарбузів, кавунів, огірків, буряків, квасолі та ін. Ми багато споживаємо білого хліба і штучних продуктів невідомої якості та складу. Таке харчування сприяє ожирінню та ослабленню організму.

2. Важливим компонентом здорового способу життя є культура руху.

Дбаючи про фізичний розвиток і здоровий спосіб життя дитини, наші предки всіляко заохочували її до рухів. Чим більше дитина рухається, тим краще росте і розвивається.

«Як дитина бігає та грається, то їй здоровя усміхається».

У які рухливі ігри граєте ви?(піжмурки, третій зайвий, мисливці і качки, квач, курки та ін.)

Учні грають у гру «Третій зайвий»

Ігри виховують спритність, витривалість, рішучість, ініціативу, товариську взаємовиручку, привчають долати психічні навантаження, створюють бадьорий настрій.

Фізичні навантаження, рухливий спосіб життя, м’язова активність були постійними супутниками й наших предків. Навіть під час відпочинку, в свята вони уникали пасивності. Ігрища, розваги супроводжувалися різноманітними фізичними вправами (перестрибування через вогонь на купальські свята, весняні гаївки, хороводи та інше).

А українські танці – це своєрідні високо інтенсивні тренувальні та фізичні вправи. Скажімо, козацький гопак містить у собі елементи рукопашного бою і боротьби.

Танець

3. Особиста гігієна невіддільна від здорового способу життя. Мудрість народу ще з прадавніх часів увела компоненти гігієни та профілактики захворювань у традиції, звичаї, обряди, ритуали.

1.     У сім’ї дорослі здавна прищеплювали дітям елементарні гігієнічні навички: тримати в чистоті тіло, одяг, взуття, постіль, житло. Немовля купали вже на другий чи третій день від народження.   В Україні поширений звичай класти в купіль різні ароматичні квіти й трави, висловлювати дитині при цьому добрі побажання.

Так, у купіль хлопчика клали любисток (щоб любили), гілочку дуба (щоб був міцний), а також барвінок, ялівець, або тую (щоб довго жив), чорнобривці (щоб бук чорнобровий), а в купіль дівчинці – ромашку (щоб білолицьою була), калину (щоб красною була), гілочку вишні (щоб гарною була), любисток (щоб люб’язна була), яблуко (щоб була червонощокою).

Відповідали нормам гігієни такі загальновідомі звичаї українського народу, як необхідність закривати на ніч посуд із їжею чи відро з водою («щоб туди не потрапив чорт»), заборона їсти кільком однією ложкою чи витиратись одним рушником («щоб не посваритися»).

«Щоб не зустріти відьми», не можна було невмитим виходити з хати. Щоб «Богородиця не поколола собі ноги», або «щоб ангели не заплуталися», на ніч обов’язково треба було підмести хату. І хоч пояснення таких звичаїв досить наївне, але їхня доцільність очевидна!

Низка мудро підмічених профілактичних заходів окреслювалася в народі формулою «гріх». Гріхом вважали їсти яблука до Спаса (19 серпня за н. ст.), бо лише наприкінці серпня вони належно дозрівали. Тим часом споживання незрілих плодів могло викликати шлунково-кишкові захворювання. Не годилося купатися в річці до Івана (7 липня), що теж виправдане, оскільки раніше вода ще недостатньо прогрівається.

Такі й подібні заборони, наголошуємо, хоч і засвідчували примітивність уявлень народу про явища дійсності, однак були раціональними в своїй основі.

4. Спостереження показали, що на діяльність нервової системи людини негативно впливає тривале перебування в одному й тому ж місці. Ця проблема в основному стосується міських жителів і пов'язана не тільки з екологічними, виробничими особливостями міста, а й з організацією дозвілля. Жителі міст (а тут живе більш як 60 % населення країни) здебільшого перебувають у приміщенні (дім, школа, виробничий цех тощо), а пасивний відпочинок, скажімо, біля телевізора, зловживання палінням, алкоголем тощо не сприяють відновленню сил організму, викликають пасивну втому. Отже, для городян просто необхідна зміна найближчого оточення. Туризм, екскурсії, подорожі мають велике оздоровлювальне значення.

У способі життя українців — постійна праця: хліборобство, скотарство, рибальство, мисливство, городництво, садівництво, бджолярство. Вона позитивно впливала на здоров'я нашого народу. Звичайно, за умови, коли була вільною, раціональною.

Серед причин, які різко скорочують життя людини, особливо виділяємо негативні емоції. Ускладнення міжособистісних відносин унаслідок ускладнення способу життя, інтенсифікація праці часто дають грунт для виникнення стресових ситуацій.

Доброта, щирість, добрий гумор були здавна властиві нашому народові. Знову звертаємося до згадуваної книжки Д. І. Яворницького У козака «...вся його постать дихала мужністю, молодецтвом, заразливою веселістю й неповторним гумором», «Запорожець... був здоровий та вільний від хвороб, умирав більше на війні, ніж дома... У сто років тільки в силу вбирався», «Світлий бік характеру запорізьких козаків становили їхня добродушність, безкорисливість, щедрість, схильність до щирої дружби... За козацьким правилом гріхом вважали обдурити навіть чорта, якщо він потрапив січовикам у товариші...».

5. Гармонійне подружнє життя — одна із запорук фізичного й духовного здоров'я. Саме в духовній і психологічній близькості, взаємному коханні, розумінні один одного, спільності інтересів — людське щастя чоловіка й жінки. Турбота про дітей і домашній побут приносить у сім'ю радість, емоційно-психологічне задоволення.

Ще в язичницькі часи головним божеством наших предків була Берегиня — символічний образ жінки - ^:матері, яка оберігає свій рід, добробут сім'ї і народу. Цей символ і в наш час благодатно вписується в традиції, обряди та звичаї українців.

.

У середньовіччі численні іноземні мандрівники з подивом зазначали, що в побуті українців жінці належало незвичне на ті часи почесне місце. Жінка мала право на власне майно, одержане у спадок по чоловікові. Незаперечною була повна влада жінки в хатньому господарстві: «Господиня три вугли в хаті тримає, а господар лише один». Тож щасливі подружжя були, очевидно, не рідкістю, а нормою.

Підведення підсумків

Для того, щоб зберегти і примножити здоровя людини, сімї, нації. Нам не потрібно вигадувати нічого нового, а досить лише повернутися до благодійних джерел народних звичаїв і традицій.

Закінчивши роботу, співали пісень, танцювали, влаштовували забави.

Учні співають пісню «Одна родина за столом», пригощаються самі та пригощають гостей укр.. нар. стравами.

Здоровенькі були, любі друзі!

Доброго Вам здоровя.

Правда чудові ці фрази?

Вони нас зближують з вами одразу.

Сьогодні, гадаю, якраз буде вчасно,

Щоб був у нас справді чудовий настрій.

З давніх давен український народ найголовнішою цінністю у житті вважав здоровя. Навіть вітаючись і прощаючись, люди бажали один одному здоровя:

 - Здоровенькі були!

 - Дай, Боже, здоровя!

 - Доброго здоровя!

 - Бувайте здорові!

 - Ходіть здорові! тощо.

Ще з часів Київської Русі наші пращури цінували здоровя, загартованість, спритність. Свою силу, винахідливість, кмітливість вони проявляли в іграх, забавах, які часто проводили у традиційні свята українців.

Сьогодні ми поговоримо про народні традиції здорового способу життя.

Здоровя – це не просто відсутність хвороби. За визначенням Всесвітньої організації охорони здоровя, це – стан повного фізичного, психічного та соціального благополуччя людини.

Досягти такого стану значною мірою допомагає здоровий спосіб життя.

Здоровий спосіб життя – це система поведінки людини, що включає:

-         раціональне харчування;

-         культуру руху;

-         гігієну;

-         творчу активність;

-         періодичну зміну оточення;

-         повноцінне сімейне життя;

-         високоморальне ставлення до людей, суспільства, природи.

Спосіб життя значної частини населення не відповідає названим ознакам. Тільки третина тих, хто працює, дбає про свою фізичну культуру. Близько 30% населення мають надлишкову вагу. Шкодить здоровю невміння людини відпочивати. Фізичної, моральної, психічної, економічної шкоди людині і суспільству завдають пияцтво, наркоманія, паління.

Давайте разом з Вами звернимось до традицій і звичаїв українського народу, які пропагують усі компоненти здорового способу життя, що засвідчує високу культуру, волю, силу духу наших предків.