ТЕМА УРОКУ
Досягнення пропорцій
між природо-ресурсним потенціалом і особливостями його використання
(урок із підприємницьким тлом)
Цільова група:
учні
10 класу (20 осіб)
Тривалість: 45
хв.
Мета:
Навчальна:
- Охарактеризувати
категорію „збалансований розвиток”, найважливіші баланси у сфері
природокористування.
- Довести необхідність
досягнення пропорцій між природо-ресурсним потенціалом і особливостями
його використання.
Розвивальна:
§ Формувати активну
позицію щодо необхідності взаємодії громадськості для вирішення питань
заощадження ресурсів і переробки відходів;
§ Формувати навички
особистої та групової відповідальності за прийняті рішення, розвивати ініціативність,
лідерські якості;
§ Формувати переконання про економічну і екологічну
доцільність ресурсо- і енергозберігаючих технологій.
Виховна:
§ Виховувати
зібраність, самовладання, комунікативність ( уміння працювати в колективі ).
§ Виховувати
позитивне ставлення учнів до навчально-пізнавальної діяльності.
§ Виховувати
розуміння цінності природи як першоджерела матеріальних і духовних сил
суспільства і кожної людини; відповідальне ставлення до природнього середовища.
Операційні цілі (завдання):
Знає і
усвідомлює
·
необхідність дотримання збалансованого розвитку,
як гаранта невиснажливого природокористування;
аналізує
·
оптимальну модель збалансованого розвитку
природокористування України, своєї місцевості; розуміє категорію «збалансований
розвиток»;
вміє
·
практично застосувати набуті знання для
вирішення побутових проблем
може
·
аналізувати проблемну ситуацію;
·
прогнозувати майбутні результати;
·
шукати оптимальні шляхи вирішення проблеми;
·
брати на себе
відповідальність;
·
спілкуватися, висловлювати свою думку та аргументувати її.
Методи і техніки:
Гра «Розкажемо
казку на новий лад»
Моделювання
«життєвих циклів» вживаних речей
Мозковий
штурм
Обладнання:
Червоні і зелені картки для гри
«Світлофор»;
Таблиця «Ми є частиною суспільства – залучимо
небайдужих»;
Аркуші А4;
Кольорові олівці;
Довідник С.Г. Коберник, Р.Р. Коваленко Географія.
Довідник для абітурієнтів і школярів// ред
С.Г. Коберник. К.Літера 20100. Стор 481
Допоміжні матеріали:
№ 1 – тест «Відповідальне споживання»
№ 2 – Казка про ріпку. Текст
№ 3 – Таблиця «Ми є частиною суспільства – залучимо
небайдужих
№4 – Моделі «Життєві цикли матеріалів»
Хід уроку:
1.
Вступна частина
1.1. Повідомте учням мету уроку –
необхідність вирішення проблеми заощадження сировини і енергоресурсів, а також
пов’язаної з ними проблеми відходів на усіх рівнях. Від глобального до
локального.
1.2. Запропонуйте учням відповісти
на запитання тесту «Відповідальне споживання» у вигляді гри «світлофор». При
відповіді «так» учні піднімають зелені картки, при відповіді «ні» - червоні. Поясніть, що дана дидактична гра є розминкою, одним із прийомів мотивації і налаштування на
сприйняття матеріалу.
2.
Основна частина
2.1. Разом із
учнями за допомогою довідника окресліть суть глобальної сировинно-енергетичної
проблеми. Попросіть учнів сформулювати суть проблеми у вигляді тез:
- Глобальні
проблеми людства («глобальний»
від франц. «global» – «загальний», «всесвітній») – це загальні, всесвітні
проблеми, які стосуються не лише однієї окремо взятої держави, а й усіх країн
світу.
- Із
сировинно-енергетичною тісно пов’язана проблема відходів і забруднення оболонок
Землі.
- Основним
шляхом вирішення даної проблеми є перехід
до матеріало- та енергозберігаю- чих технологій, комплексного використання
сировини, створення маловідходного й без- відходного виробництва.
2.2. Підведіть клас до думки, про необхідність взаємодії
громадськості і роль кожного в питанні збереження ресурсів.
2.3. Запропонуйте гру
«Розкажемо казку на новий лад».
Для цього об’єднайте учнів у групи (Гетерогенні
(різнорідні) групи. Найбільш бажано поміщати в одну групу сильних, середніх і
слабких учнів. Це стимулює творче мислення й інтенсивний обмін ідеями.
Об’єднуємо, запропонувавши запитання «Хто народився влітку, взимку, восени чи
навесні?»)
Беремо для прикладу казку «Ріпка». Пропонуємо
учням переробити її у такий спосіб. Уявімо що ріпка – це певна проблема
забруднення середовища. Витягнути ріпку – вирішити проблему. У казці ріпку тягнули разом дід ( уявімо що це –
міжнародні організації), баба (уряди країн), внучка (підприємства і
організації), песик (ЗМІ), кішка (громади міст і сіл) і мишка (пересічні
громадяни). Перекажіть казку на новий лад, особливу увагу звертаючи на роль
дійових осіб у спільному вирішенні проблеми). Доцільно об’єднати учнів у групи,
і заслухати казку кожної із груп.
Підсумовуючи дане
завдання демонструємо таблицю «Ми є частиною
суспільства – залучимо небайдужих».
2.4. Заслухайте казки кожної групи.
2.5. Після прочитання казок
підведіть учнів до
висновку, про необхідність взаємодії на усіх рівнях задля вирішення
проблеми забруднення. Тож пропонуємо перейти до розгляду конкретних заходів на
шляху ресурсозбереження. Пригадуємо, як спільно з учнями прибирали шкільне
подвір’я. Дослідимо, з яких матеріалів були зроблені предмети, які находились у
смітті. Пропонуємо записати їх на листку формату А4. На листках отримаємо
списки : пластмаса, скло, метал, папір, органічні відходи. Переконуємо у
доцільності вторинного використання даних матеріалів. Це забезпечує
промисловість необхідною сировиною без додаткового видобутку корисних копалин. Відходи при цьому не забруднюють
довкілля. З метою унаочнення даного твердження малюємо моделі «Життєві цикли
матеріалів». Учні обґрунтовують свої моделі.
3.Підсумкова
частина
3.1. Підведіть підсумок
уроку, запитайте учнів,
що виявилося для них найскладнішим, а що було приємним.
Заохочуйте їх, щоб вони поділилися своїми думками.
3.2. Домашнє
завдання - ознайомитись із
текстом підручника. Творче завдання полягатиме у складанні міні проекту «Як
утеплити дім» у довільній формі.
Допоміжний
матеріал № 1
Тест
«Відповідальне споживання»
1. Зростаюче
споживання товарів і послуг забирає дедалі більше ресурсів та часу людей (так)
2. Зростаюче
споживання товарів і послуг призводить до зменшення використання ресурсів та
енергії (ні)
3. Сьогодні
більше виробів можна вторинно переробляти (так)
4. Витрати
енергії на виробництво товарів із вторинної сировини менші, ніж витрати на
виробництво із корисних копалин (так)
5. Повторна
переробка скорочує термін існування природних ресурсів (ні)
6. Слід
віддавати перевагу багаторазовому використанню предметів та речей (так)
7. Для
охорони природи користуватись полотняними торбами корисніше, ніж
поліетиленовими пакетами (так).
Допоміжний
матеріал № 2
Казка про
ріпку
Українська народна казка
В одному чудесному селі жив коли давно-предавно
чоловік, котрий мав жінку, внучку Марушку, собаку Жучку, кота Мурчика. Коли
наступила тепла весна, все навкруги зазеленіло, дід взяв лопату і пішов на
грядки, скопав і посадив зернятко ріпки. Росла ріпка, росла, а дід за нею
доглядав.
А коли прийшла золота осінь пішов
дід ріпку рвати. Обійшов кругом неї, а вона така велика-превелика виросла, взяв
дід за чуб ріпку тягне-тягне, а витягти не може. Пішов дід кликати бабу.
— Йди, поможи мені ріпку витягти!
Прийшла баба на город, взявся дід
за ріпку, а баба за діда. Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Пішла баба
кликати на допомогу внучку Марушку.
— А йди, онучко, не сиди, ріпку
вирвати поможи!
Прийшла Марушка на допомогу.
Взявся дід за ріпку. Баба за діда, внучка за бабу, тягнуть-тягнуть, а витягти
ріпку не можуть. Пішла внучка кликати собачку Жучку.
— А йди, Жучко, та поможи нам
витягти ріпку?
Прибігла собачка ріпку виривати.
От взялися: дід за ріпку, баба за діда, внучка за бабу, Жучка за внучку.
Тягнуть-тягнуть, а витягти не можуть. Побігла Жучка кликати кота Мурчика.
— А йди, Мурчику, та допоможи нам
витягти ріпку!
Прибіг кіт, взявся за собачку,
собачка за внучку, внучка за бабу, баба за діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть,
а витягти не можуть. Пішов Мурчик кликати на допомогу мишку. Прибігла мишка,
взялася за кота, кіт за собаку, собачка за внучку, внучка за бабу, баба за
діда, дід за ріпку. Тягнуть-тягнуть, та як попадають, і ріпка зверху. А мишка
плиг під ріпку і заховалася. От таку велику ріпку виростив дід у себе на
городі.
І я там була, ту ріпку бачила, а
хто не вірить, хай перевірить.
Комментариев нет:
Отправить комментарий