Посібник
Для вчителів
географії загальноосвітніх навчальних
закладів і керівників гуртків позашкільних навчальних закладів .
8 - 9 клас
Пояснювальна записка
Географію неможливо вивчати без карт. Недотримання цієї умови є серйозним
порушенням методики викладання . Під знанням карти розуміють
-
знання
місцеположення на карті об’єктів
-
вміння
правильно їх показати
-
вміння читати
карту, тобто на основі співставлення і аналізу умовних позначень робити
висновки та встановлювати закономірності.
Окрім вказаного важливо оволодіти певними
прийомами, навичками та вміннями використовувати складові карти – масштаб, градусну і
кілометрову сітку, легенду тощо.
Якщо підрахувати, скільки часу учень спілкується з
картою, то з’ясується, що такої роботи
занадто мало. Будувати припущення про можливість того, що учні будуть
знати карту, навчившись працювати з нею під час уроку – означає проявити
дидактичну легковажність. Для того , щоб
карта не викликала тільки туманні образи, а навчала; щоб вона сприймалась як
джерело географічної інформації вчитель не може обмежуватись тільки роботою на
уроці географії. Слід зазначити, що традиційно ускладнення викликають задачі з використанням карт.
Даний курс покликаний поглибити знання учнів щодо
роботи з картографічною інформацією. Навчити вирішувати задачі за допомогою
карт, практично використовувати здобуті на уроках знання. Крім того отримані
знання допоможуть учням у дослідницькій роботі під час туристських походів і
занять з орієнтування. Тому даний курс доцільний для позашкільних закладів.
Посібник призначено для учнів загальноосвітніх
шкіл і класів з поглибленим вивченням географії, для вчителів географії. Може бути введений у 8 або 9 класах. Крім того можливе використання у
позашкільних закладах для занять з туризму, спортивного орієнтування тощо.
Умови наведених задач розроблені відповідно до
вимог шкільної програми з географії,
вимог до олімпіад них і конкурсних завдань. Задачі розроблені за картами атласу
для 8-9 класів. Курс розрахований на 7 годин.
№ з.п
|
Зміст заняття
|
Дата
|
1
|
Що ми знаємо про географічні карти.
|
|
2
|
Працюємо з масштабами карт.
|
|
3
|
Географічні координати – адреса точки на карті.
|
|
4
|
Визначаємо зональні прямокутні координати.
|
|
5
|
Визначаємо напрямки.
|
|
6
|
Визначення за картами довжини кривих і прямих
ліній.
|
|
7
|
Узагальнення і систематизація знань
|
Вимоги до знань і умінь учнів.
Урок 1
Що ми знаємо про географічні карти.
Сформулювати завдання курсу. Повторити
класифікацію карт, види умовних позначень. Визначити, яку інформацію
можемо отримати з карт. Повторити вимоги
до оформлення карт.
Урок 2
Працюємо з масштабами карт.
Повторити поняття «Масштаб», види масштабів.
Виконувати завдання на переведення числового
масштабу в лінійний та
іменований, визначення масштабів карт,
якщо відома відстань на місцевості.
Знаходити відстані на плані і карті.
Урок 3
Географічні координати – адреса точки на карті.
Повторити поняття «Градусна сітка», «Географічні
координати». Потренувати учнів у пошуку географічних координат, вирішувати
задачі різних ступенів складності.
Урок 4
Визначаємо
зональні прямокутні координати.
Ознайомитись із правилами визначення і
застосуванням зональних прямокутних координат за топографічними картами.
Потренувати учнів у пошуку прямокутних координат, вирішувати задачі різних
ступенів складності.
Урок 5
Визначаємо напрямки.
Повторити сторони горизонту, поняття «Азимут», види азимутів. Поглибити
вміння використовувати напрями, орієнтуватись по карті, вирішувати задачі на визначення кутів
орієнтування. Практикуватись у орієнтуванні за місцевими ознаками без допомоги
компаса.
Урок 6
Визначення за картами довжини кривих і прямих
ліній.
Поглибити
вміння використовувати навчальні карти як джерело інформації .
Ознайомитись із різними способами визначення довжини ліній., навчитись
вирішувати задачі.
Урок 1
Тема: Що ми знаємо про географічні карти.
Мета: Навчальна: Сформулювати завдання курсу. Повторити
класифікацію карт, види умовних позначень. Визначити, яку інформацію
можемо отримати з карт.
Виховна: Формувати цікавість до
географічної науки, точність і охайність.
Розвиваюча: Розвивати логічне мислення,
вміння використовувати карти як джерело географічної інформації.
Тип уроку: Урок формування знань, умінь, навок..
Обладнання: Атлас для 8-9 класу.
Хід уроку
1 Організаційний момент
2. Актуалізація опорного матеріалу
- Які джерела географічної інформації знаєте?
- За якими ознаками об’єднуються карти?
- Людям яких професій потрібні карти?
3. Пояснення
нового матеріалу
План: 1
Класифікація карт
2.
Картографічна генералізація
3.
Проекції карт.
1. Класифікація карт: - за масштабом
(великомасштабні до 1: 200000, середньомасштабні від1:200000 до 1:000000,
дрібномасштабні понад 1: 1000000)
- за змістом (загально географічні і тематичні)
- за охопленням території (від усієї Землі до
найменших її ділянок)
- за призначенням (науково-довідкові, військові,
навчальні ітд)
2. Картографічна генералізація – відбір та узагальнення географічної інформації, що
відображається на карті залежно від її виду.
3.
Картографічні проекції – математичні способи перенесення зображення земної поверхні на площину. Вибір
проекції залежить від призначення карти, розміщення території.
Проекції за
допоміжною геометричною фігурою
-
циліндричні (
застосовуються для відображення при
екваторіальних територій, для створення топографічних карт.)
-
конічні ( для
відображення помірних широт; для створення карт світу використовують кілька допоміжних конусів –
поліконічна проекція)
-
азимутальні
(використовують для зображення полярних територій та створення карт півкуль)
-
довільні .
За уникненням спотворень проекції поділяють на
рівно кутові, рівновеликі і рівно проміжні. Карти України найчастіше створюють
у нормальній конічній рівно проміжній проекції.
Підсумок
До типології карт підібрати приклади з атласа.
Домашнє
завдання.
Опрацювати конспект. Вміти за картами відносити їх до певних груп, проекцій.
Урок 2
Тема: Працюємо з масштабами карт.
Мета: Навчальна:
Навчити переводити числовий масштаб в лінійний та іменований, визначати
масштаби карт, якщо відома відстань на місцевості, знаходити відстані на плані
і карті.
Виховна: Формувати цікавість до
географічної науки, точність і охайність.
Розвиваюча: Розвивати логічне мислення,
вміння використовувати карти як джерело географічної інформації.
Тип уроку: Урок застосування знань, умінь навичок.
Обладнання: Атлас для 8-9 класу, лінійка, олівець,
умови задач на картках.
Хід уроку
1 Організаційний момент
2. Перевірка домашнього завдання
Рівень 4 – За тематичними картами вказати які способи зображення використовувались при їх
створенні. Назвати способи зображення на картах.
-
Накреслити
схему «Типологія географічних карт».
Навести приклади із атласу.
Рівень 3 – За допомогою легенди однієї з
тематичних карт вказати, яку інформацію
можна здобути за її допомогою.
Рівень 2 - Навести приклади
тематичних карт, порівняти карти за охопленням території.
3. Пояснення
нового матеріалу
План: 1 Види масштабів, задачі на
переведення числового масштабу в іменований.
2.
Вимірювання відстаней
3. Порівняння масштабів.
Масштаб це відношення, яке
показує у скільки разів зменшене
зображення на плані, карті або глобусі. Масштаб може бути іменованим, числовим,
графічним і лінійним.
Іменованим називається масштаб у якому числа, які
стосуються відповідних довжин на карті записуються словами. Наприклад: в 1
сантиметрі – 100 метрів.
Масштаб числовий це дріб, чисельник якого одиниця,
а знаменник вказує у скільки разів зменшено лінійні величини
Масштаб графічний має вигляд графіка і призначений
для вимірювання відстаней на місцевості
за вимірами відповідних відрізків на карті. Серед графічних у школі
використовуємо лінійний.
Лінійний масштаб це графік у вигляді відрізка
прямої , поділений на рівні частини з підписаними значеннями відповідних
відстаней.
Задача1
Перевести числовий масштаб у іменований, заповнити
таблицю
А
|
1: 3000
|
|
Б
|
1: 50000000
|
|
В
|
1: 200000
|
|
Г
|
1: 350000
|
Задача 2
Перевести іменований масштаб у числовий, заповнити таблицю
А
|
В
|
|
Б
|
В
|
|
В
|
В
|
|
г
|
В
|
Задача 3
Знайти відстань від міста А до міста Б на місцевості, коли відстань на
карті становить 18 см а масштаб карти 1: 90000
Задача 4
Знайти відстань від міста А до міста Б на карті, коли відстань на
місцевості становить 5км а масштаб
карти 1: 100000
Задача 5
В якому масштабі створена карта, якщо відстань на місцевості 15 км відповідає на ній
відрізку 3см
Задача 6
Розставити вказані масштаби від найбільшого до найменшого
А) 1: 5000
Б) 1: 6000000
В) 1:4000
Задача 7
Визначити масштаби карт, коли відомо, Що відстань від Києва до Москви
становить 750км. На одній карті ця відстань дорівнює 3см, на другій 1,5см. Який
масштаб більший? Записати у вигляді
числового і іменованого масштабів.
На картках за потреби можна роздати задачі за атласом:
-
Знайти
відстань від свого населеного пункту до обласного центру, столиці
-
Визначити
масштаб глобуса, Коли довжина дуги меридіану
між 20* і 30*пн. Ш дорівнює 30мм, а середня величина дуги меридіана в
10* дорівнює 1110км
Звіт учнів про отримані результати, осмислення і корекція
Підсумок
Просимо учнів сформулювати алгоритми вирішення задач.
Домашнє завдання :
Скласти 4 задачі на роботу з масштабом, записати на картках.
Урок 3
Тема: Географічні координати – адреса точки на
карті.
Мета: Навчальна: Потренувати учнів у пошуку географічних
координат, вирішувати задачі різних ступенів складності.
Виховна: Формувати точність і охайність, мовну культуру,культуру
мислення.
Розвиваюча: Розвивати логічне мислення,
вміння використовувати карти як джерело географічної інформації.
Тип уроку: Урок застосування знань, умінь навичок.
Обладнання: Атлас для 8-9 класу, Топографічні
карти.
Хід уроку
1 Організаційний момент
2.Перевірка домашнього завдання
- Вирішення задач, складених учнями.
3. Актуалізація опорного матеріалу
- Що таке географічні координати?
- Для чого потрібно визначати координати?
4. Пояснення нового матеріалу
План: 1
Визначення координат за географічною картою
2. Визначення координат за топографічною картою.
1.
Географічна система координат застосовується для визначення положення
точок на земному еліпсоїді відповідно до екватора і нульового меридіана.
Координатами є кутові величини – широта і довгота. Система географічних
координат утворена лініями нульового меридіану і екватора.
Будь яка точка має
свою широту і довготу. Винятком є Північний і Південний полюс, екватор і
нульовий меридіан, які мають тільки одну координату, інша ж дорівнює нулю.
Широта географічна – це кут, утворений
прямовисною лінією з поверхні земного еліпсоїда в даній точці та
площиною екватора Землі. Вимірюються в
градусах, мінутах і хвилинах на північ і
південь від екватора. Довгота географічна – це кут, утворений площинами
нульового меридіану і меридіана даної точки.
. Вимірюються в градусах, мінутах
і хвилинах на захід і схід від
Грінвічського меридіана. Визначити
координати можна тільки тоді, коли на карті нанесена градусна сітка.
Задача 1
Знайти координати міст: Вашингтон, Харків, Мису
Піай.
Задача 2
Знайти і нанести на карту об’єкти за заданими
координатами: 45* ПН ш, 30*СХ д; 49*ПН ш
40* СХ д; 9*ПН ш 79*ЗХ д.
Знайти координати свого обласного центру і пункту, діаметрально протилежного йому на
земному еліпсоїді.
Для визначення географічних координат за
топографічними картами необхідно через задану точку провести меридіан і
паралель, продовживши їх до перетину з мінутними рамками і відрахувати там
широту і довготу..
Задача 4
Вирахувати координати цегельного заводу, Г Лісова,
Г Русанівська.
Звіт учнів про отримані результати, осмислення і корекція
Підсумок
Методом «мікрофон» задаємо запитання
-
Що таке
географічна широта
-
Довгота
-
Як знайти
довготу
-
Широту
-
Від яких
ліній відраховуємо широту
-
Довготу
-
У чому
вимірюється широта
-
Довгота
Домашнє завдання
Знайти координати свого населеного пункту,
обласного центру, столиці України.
Урок 4
Тема: Визначаємо зональні прямокутні координати.
Мета: Навчальна: Потренувати учнів у пошуку прямокутних
координат, вирішувати задачі різних ступенів складності.
Виховна: Формувати точність і охайність, мовну культуру,культуру
мислення.
Розвиваюча: Розвивати логічне мислення,
вміння використовувати карти як джерело географічної інформації.
Тип уроку: Урок застосування знань, умінь навичок.
Обладнання:
Топографічні карти.
Хід уроку
1 Організаційний момент
2.Перевірка домашнього завдання
- Перевірка вирішених задач.
3. Актуалізація опорного матеріалу
- Що таке прямокутні координати?
- Для чого потрібно визначати координати?
4. Пояснення нового матеріалу
Визначення прямокутних координат
Визначення прямокутних координат точки потрібно за
кілометровою сіткою. Вона утворена вертикальними і горизонтальними лініями,
проведеними через ціле число кілометрів. Горизонтальні лінії лінії паралельні
екватору і підписані на лівому і правому полях карти числом, що означає
відстань від екватора. Вертикальні лінії паралельні осьовому меридіану зони у
6* довготи, яка утворюється під час використання циліндричної проекції.
Вертикальні лінії підписуються на верхньому і нижньому полях, де цифри вказують
номер осьового меридіана зони і відстань у км до нього.
-
Визначимо
координату Х за горизонтальною лінією сітки , що утворює нижню сторону
квадрата.
-
Вертикальна
лінія, що утворює ліву сторону квадрата, має значення У
-
Від нижньої
горизонтальної і лівої вертикальної лінії визначаємо відстань до заданої точки
в метрах
-
Координати Х
і У записуємо у вигляді семизначного
числа де перші чотири цифри відстань від
екватора Х і осьового меридіану зони У в км, а інші три – відстань від
відповідної сторони квадрата в метрах.
За топографічною картою у атласі вирішити задачі.
Задача 1
Знайти зональні прямокутні координати : броду
через річку Русава, г Цегельна,
острова на озері Довге, цегельного заводу.
Задача 2
Які об’єкти можемо спостерігати у квадратах: 97 55, 97
57, 94 55. Знайдіть
прямокутні координати одного з них за
власним вибором.
Звіт учнів про отримані результати, осмислення і корекція
Підсумок
Тестування
1. На що вказує координата Х
А) відстань від екватора Б) відстань від полюса
В) відстань від осьового меридіана Г) відстань від нульового меридіана
2. На що
вказує координата У
А) відстань від екватора Б) відстань від полюса
В) відстань від осьового меридіана Г) відстань від нульового меридіана
3 Як змінюється абсциса Х
А) 0 – 90км Б) 0 – 1000км
В) 0 – 180 км Г) 0 – 10 000 км
4 3 Як змінюється ордината У
А) 0 – 500км Б) 0 – 333км
В) 0 – 180 км Г) 0 – 1000км
Домашнє завдання
Знайти зональні прямокутні координати :
усіх мостів на карті.
Урок 5
Тема: Визначаємо напрямки.
Мета: Навчальна: Поглибити
вміння використовувати напрями, орієнтуватись по карті, опрацювати види кутів орієнтування,
глосарій з теми Виховна: Формувати цікавість до
географічної науки, точність і охайність.
Розвиваюча: Розвивати логічне мислення,
вміння використовувати карти як джерело географічної інформації.
Тип уроку: Урок застосування знань, умінь навичок.
Обладнання: Атлас для 8-9 класу.
Хід уроку
1 Організаційний момент
2. Актуалізація опорного матеріалу
Яким чином можна орієнтуватись на карті і
місцевості?
3. Пояснення
нового матеріалу
План: 1
Кути орієнтування
2.
Взаємозалежність кутів орієнтування
3.
Задачі .
1. У незнайомій місцевості при необхідності рухатися за картою використовують азимут (кут
між напрямком на Пн і на даний предмет) . На місцевості частіше за використовують магнітний азимут – кут між
напрямком на Пн за компасом і напрямом
на даний предмет. На карті користуємось дирекційним кутом ( кут між
вертикальною лінією координатної сітки топографічної карти і напрямом на задану
точку. Магнітний меридіан і вертикальна
лінія топографічної карти не збігаються із дійсним меридіаном. Кут між дійсним меридіаном і напрямом на
даний предмет називається дійсним азимутом.
Усі вказані кути відраховують за ходом годинної стрілки від 0* до 360*.
2. Знаючи один з кутів можемо знайти інші за
допомогою відповідних даних. Так кут між дійсним меридіаном і вертикальними
лініями на топокарті називають
зближенням меридіанів. Зближення може
біти східним (+) і західним (_) залежно
від того, в яку сторону від дійсного меридіана відхиляються вертикальні лінії
координатної сітки. Як і магнітне схилення, зближення меридіанів дається на
всіх топографічних картах.
3. Задача 1
Визначити дирекційні кути напрямів : А) З гори Малинівська на ключ Білий
Б) З острова на оз Чорне на ключ
Білий.
Задача 2
Визначити дійсні азимути напрямів : А) З гори Малинівська на ключ
Білий
Б) З острова на оз Чорне на ключ
Білий.
Задача 3
Знайдіть дійсні азимути з гори Малинівська на міст через р.Андога і з гори
Малинівська на ключ Білий. Знайдіть магнітні азимути, користуючись схемою на
карті.
Задача 4
Дирекційний кут напряму дорівнює 85*. Обрахуйте магнітний і дійсний
азимути, користуючись схемою на карті.
Домашнє завдання.
3. Задача 1
Визначити дирекційні кути напрямів : А) З гори Малинівська на ключ Білий
Б) З острова на оз Чорне на ключ
Білий.
Задача 2
Визначити дійсні азимути напрямів : А) З гори Малинівська на ключ
Білий
Б) З острова на оз Чорне на ключ Білий.
Задача 3
Знайдіть дійсні азимути з гори Малинівська на міст через р.Андога і з гори
Малинівська на ключ Білий. Знайдіть магнітні азимути, користуючись схемою на
карті.
Задача 4
Дирекційний кут напряму дорівнює 85*. Обрахуйте магнітний і дійсний азимути,
користуючись схемою на карті.
Домашнє завдання.
Знати визначення. Скласти задачі на картках
Урок 6
Тема: Визначення за картами довжини кривих і прямих
ліній.
Мета: Навчальна: Поглибити
вміння використовувати навчальні карти як джерело інформації .
Ознайомитись із різними способами визначення довжини ліній., навчитись
вирішувати задачі.
Виховна: Формувати цікавість до
географічної науки, точність і охайність.
Розвиваюча: Розвивати логічне мислення,
вміння використовувати карти як джерело географічної інформації.
Тип уроку: Урок застосування знань, умінь навичок.
Обладнання: Атлас для 8-9 класу, курвіметри,
лінійки
Хід уроку
1 Організаційний момент
2. Актуалізація опорного матеріалу
Яким чином можна орієнтуватись на карті і
місцевості?
3. Пояснення
нового матеріалу
План: 1 Визначення
довжини ліній за допомогою курвіметра
2.Визначення відстаней на карті циркулем –
вимірювачем
3. Визначення відстаней підручними засобами за
допомогою нитки.
Пояснення нового матеріалу
1. Курві́метр
(курвиметр, рос. курвиметр, англ. curvimeter, нім. Kurvenmesser m,
Krümmungsmesser m, Kurvimeter n)— прилад для вимірювання довжин кривих ліній та
розмірних одиниць на картах чи планах.. Існують також електронні курвіметри.
Довжину вимірюваної лінії визначають як добуток
показань курвіметра на знаменник масштабу. Справність курвіметра перевіряється
виміром на папері ліній відомої довжини.
Задача 1.
Виміряти за допомогою курвіметра довжину річки
Південний Буг.
Задача 2.
Виміряти за допомогою курвіметра довжину кордонів
України.
Задача 3.
Виміряти за допомогою курвіметра довжину кордонів
своєї області.
2. Вимірювання
ліній циркулем – вимірювачем.
При вимірюванні довжини прямих ліній голки
циркуля встановлюють на кінцеві точки.
Потім відстань переносять на лінійний масштаб або лінійку.
Ломані лінії зручно вимірювати через послідовне
нарощування роз’ємну циркуля прямими
відрізками. Відстань вимірюється через масштаб як і в попередньому випадку.
Вимірювання відстаней по кривим здійснюється кроком циркуля із додаванням
довжини відрізків. Довжина кроку циркуля залежить від ступеня звивистості
лінії. Проте довжина кроку не має перевищувати 1 см для точних вимірів.
Задача 1.
За допомогою циркуля –
вимірювача знайти відстань між довільно взятими точками А і С на топографічній
карті.
Задача 2.
За допомогою циркуля –
вимірювача знайти довжину річки Андога
на топографічній карті.
Задача 3.
За
допомогою циркуля – вимірювача знайти кордонів своєї області. Порівняти отримані дані із
результатами вимірювання з курвіметром.
3. При відсутності спеціальних приладів можна
виміряти відстань ниткою. Методика вимірювання подібна до роботи із циркулем –
вимірювачем. Нитка натягується між двома точками або викладається по звивистій
лінії. Звичайно точність таких вимірів менша, ніж при вимірюванні за допомогою
приладів.
Задача 1.
Виміряти за допомогою нитки довжину річки Південний Буг. Порівняти
результат із виміряним за допомогою курвіметра. Пояснити, чим викликані розбіжності.
Домашнє завдання.
Задача 1
Прокласти маршрут від свого населеного пункту до обласного центру по
автошляхам. Виміряти довжину маршруту курвіметром, циркулем – вимірювачем і
ниткою. Порівняти результати.
Додаткові матеріали.
При наявності додаткового часу можна вирішити
такі завдання.
1. Визначіть відстань від Києва до
екватора, північного і південного полюсів, початкового меридіана.
2. Яка буде довжина екватора (в
см) на глобусах масштабу:
А) 1: 30000000 б) 1:
50000000 в) 1: 83000000
3. Одна експедиція знаходиться на Північному
полюсі, а друга на екваторі. Яка з експедицій знаходиться ближче до центру
Землі? На скільки?
4. Побудуйте у масштабі 1: 500
відрізки довжиною: 50 м; 16,5 м; 25 м; 10,5 м; 40,5 м.
5. Встановіть масштаб карти, якщо
відомо, що відстань 1 км показана на ній відрізком 4 см.
6. Скільки часу потрібно
мотоциклісту, щоб проїхати відстань між населеними пунктами, якщо вона на карті
М 1:1000000 становить 10 см, а швидкість мотоцикліста 60 км/год?
7. Який час знадобиться, щоб
потрапити з одного села в інше, якщо відстань між селами на карті масштабом
1:50000 равно 20 см, а швидкість руху 5 км/год?
8. Встановіть відстань у градусах
та км на карті між Парижем та Києвом, Києвом та Каїром; Нью-Йорком та Лімою,
Лос-Анжелесом та Алжиром.
9. Визначте координати
географічного центру своєї області.
Визначте протяжність Пд.. Америки по 700зх. д., відстань між Африкою і Пд..
Америкою по екватору.
Комментариев нет:
Отправить комментарий