Методичні рекомендації. "Історична спадщина міста. Славетні земляки.

Методичні рекомендації з питань організації туристсько-краєзнавчої та екскурсійної роботи серед дітей та юнацтва за різними напрямами.

Історична спадщина міста. Славетні земляки

Анотація:

Методичні рекомендації містять  інформацію про славетних Шепетівчан і їх внесок у розвиток вітчизняної і світової науки.

Призначаються вчителям географії, класним керівникам , керівникам  туристських гуртків і шкільних музеїв, заступникам директорів шкіл з виховної роботи для організації заходів краєзнавчої тематики і для підготовки обдарованих учнів до олімпіади юних географів- краєзнавців.

Методичні рекомендації розроблені на основі даних краєзнавчих пошуків учнів, інформації  краєзнавчого музею, місцевої преси і пошуків у мережі Інтернет

Відомості про автора: Кузьменко Оксана Валеріївна, вчитель географії Шепетівської Загальноосвітньої школи №6, категорія вища.

Тел. 03840 (51313)

Пояснювальна записка.

Актуальність  розробки даних методичних рекомендацій полягає у необхідності  дотримуватись краєзнавчого принципу у вивченні географії. Крім того відомості щодо відомих людей рідної землі  допоможуть історикам, класним керівникам у формуванні національної і громадянської компетентностей. Інформація з даного питання  не чисельна і розрізнена. На пошук і систематизацію матеріалів витрачається багато часу, що ускладнює підготовку виховних заходів  даної тематики. Дані методичні рекомендації складені у вигляді довідкової інформації.  Передбачається їх використання для підготовки виховних заходів, учнівських проектів, експозицій у шкільних музеях тощо.

Особливість і новизна роботи визначається підготовкою і систематизацією матеріалів  по місту і району. Доцільне  локальне використання  роботи. Разом з тим, чим меншу територію охоплено краєзнавчими пошуками, тим важче знайти матеріали. Цю проблему і вирішують дані методичні рекомендації.

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1  МІСТО ШЕПЕТІВКА І ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ

1.1Місто Шепетівка, коротка географічна характеристика, соціально- історичні пам’ятки…………………………………5

1.2   Видатні  Шепетівчани………………………………………….9

РОЗДІЛ 2 Біографічні дані і внесок у розвиток науки, культури і спорту наших земляків……………………………………………11

2.1 Діячі літератури, культури і спорту………………………….11

2.2 Шепетівчани – політики і громадські діячі………………….13

2.3 Внесок уродженців міста у науку……………………………14

РОЗДІЛ 1  МІСТО ШЕПЕТІВКА І ВИДАТНІ ЗЕМЛЯКИ

1.1                  Місто Шепетівка, коротка географічна характеристика

Шепеті́вка — місто обласного значення в Україні, адміністративний центр Шепетівського району Хмельницької області.  Населення: 43 661 особа 2010рік. Відоме з 1594 року. Статус міста з 1619 року.

Шепетівка –  третє за величиною місто в Хмельницькій області. Розташоване в її північній частині, по обидва боки річки Гуски, що впадає в одну з приток Горині. З археологічних джерел відомо, що заселення розпочалось ще в період неоліту ( V І – ІІІ тис. до н.е.). Сьогодні – це сучасне українське місто з великою 412-річною історією. Шепетівка є важливим промисловим центром. В структурі промислового виробництва міста провідне місце належить підприємствам обробної промисловості. До основних галузей відноситься: машинобудування, виробництво, обробка деревини, металу, харчова промисловість. В Шепетівці знаходиться важливий центр залізничних сполучень. Звідси відправляються потяги у 5-ти напрямках: Коростянський, Козятинський, Гречани, Тернопільський, Здолбунівський. Історія Шепетівки це складова частина нашої держави.

У Шепетівці нараховується 14 пам'яток архітектури, серед яких краєзнавчий музей та музей М. Островського, а також 25 пам'яток історії, дві з яких пов'язані з життям М. Островського, дві - будинки де жили особи, нагороджені званням героя Радянського Союзу, більшість пов'язані з діями радянських воїнів та комсомольців.

Під час написання роботи ми дослідили  видатні місця міста і району і склали Їх перелік. У нього увійшли об’єкти, пов’язані із історичними подіями ХХ століття, діяльністю відомих земляків і визначних осіб держави. Це пам’ятники, пам’ятки археології, архітектури, музеї, братські могили і поховання, меморіальні комплекси. Їх збереження, детальне вивчення має велике виховне значення щодо формування патріотизму у юних шепетівчан.

 Список соціально-історичних об’єктів Шепетівського району складений за сприяння наукових працівників обласного літературно-меморіального музею М.Островського.  

1. Обласний літературно-меморіальний музей М.Островського, відкритий у 1979 році.

2.   Міський краєзнавчий музей, відкритий у 1928 році.

3. Музей піонера-героя В.Котика у ЗОШ №4 І-ІV ст.

4. Цукровий завод, заснований князем Євгеном Сангушком, 1843 р.

5. Братська могила героїв-підпільників періоду громадянської війни, розстріляних іноземними інтервентами 25 березня 1920 р.. на могилі – обеліск Валі Котика, 1930 р.

6. Братська могила героїв соціалістичної перебудови села

7. Братська могила 1067 воїнів, які загинули при визволенні Шепетівки .

8. Братська могила 25 воїнів та партизанів, які загинули при визволенні м.Шепетівки 1944 р.

9. Могила юного партизана Героя Радянського Союзу В.О.Котика.

10. Будинок, у якому у 1915-1916 рр. жив письменник М.О.Островський, вул. Островського, 82.

11. Пам’ятник Слави танкістам Шепетівський танкових бригад , які звільняли від окупантів м. Шепетівку 11 лютого 1944р. площа слави, танк Т-34.

12. Пам’ятник письменнику-комуністу М.О.Островському на розі вулиць Островського і Карла Маркса, 1966р.

14.  с. Серединці. Пам’ятник воїнам-односельчанам, які загинули у 1941-45рр..

15. с. Судилків. Пам’ятник 300 воїнам-односельчанам, які загинули 1941-1945 р. Скульптура скорбної матері і обеліск.

16. Будівля школи, у якій навчався Валя Котик, вулиця В.Котика, 75.

18. Могила Володимира Ковальчука, комсомольця підпільника, вул.. П’яскорського, 10.

19. Меморіальна плита на місці страти В.Ковальчука, Привокзальна, 26.

20. Машина полуторка – авто підприємства, вул. Одухи.

21. Пам’ятник трудової слави. Трактор РМТ, вул. Судилківська.

22. Братська могила жертв фашизму 1941-1944 р. на могилі обеліск у лісі в напрямку Новоград-Волинського шосе.

24. Будинок, у якому у липні 1920 р. перебував штаб 134 бригади 45 стрілецької дивізії Якіра. Будинок дореволюційний, Судилківська, 28.

25.  с.Городище. Могила М.С.П’яскорського, який здійснив героїчний подвиг при розмінуванні мінних полів в Алжирській Народній Республіці (загинув 1964 року).

26. Пам’ятник воїнам, що загинули у війні 1941-45 р. у селах: Чотирбоки, Березна, Сульжин, Рилівка, Серединці, Судилків, Плесна, Пліщин, Новичі, Орлинці, Михайлючка, Мокіївці, Зенківці, Готівка, Корчик, Гриців, Дубівка, Вовківці, Велика Шкарівка, Велика Медведівка, Велика Рішнівка, Городище, Хролин, Червоний Цвіт, Красносілка.

27. Братська могила воїнів-визволителів та пам’ятник воїнам-односельчанам в с.Лавринівцях. 

28.  Староруське городище, с. Городище. Виявлене у ХІХ ст.

29. Староруське городище, смт. Гриців. Виявлене у ХІХ ст. Б.А.Антоновичем.

1.2Видатні  Шепетівчани

Найбільшим багатством нашого міста і краю завжди були люди. Працьовиті,  талановиті, завзяті, вони  прославили наш край в Україні і за її межами. Уродженцями нашого міста є Аркадій Анін — ізраїльський лікар, поет;

Віталій Юрченко — кінознавець, редактор; Євстахій Санґушколо, , Микола Островський,Юрій Боярунець - поет; Володимир Васьків (1930) – український письменник, пісняр, співак-бандурист, журналіст, маляр, графік; Вацлав Ґірса - чеський лікар, дипломат; Петро Єрченко - науковець; Збіґнєв Ковальський - польський морський офіцер, дипломат; Ростислав Кондратюк — астроном; Анатолій Копилов - історик; Анатолій Лисецький - економіст; Валентина Матвієнко - радянська і російська державна діячка, дипломат; Панкратій (Кашперук) - російський церковний діяч; Теодор Тоепліц — польський громадський діяч; Віталій Юрченко — кінознавець, редактор.

Мешканцями міста у різні часи були: Віктор Анушкевичус - політичний діяч; Борис Бегоулєв — радянський герой; Микола Вашуленко - мовознавець, педагог; Михайло Колос — юрист, суддя; Валентин Котик - радянський герой; Володимир Кочубей — краєзнавець, археолог; Анатолій Кучер - громадський діяч; Микола Ледянко - радянський письменник, політпрацівник; Микола Островський - радянський письменник; Василь Попелюшко - юрист, адвокат; Герась Соколенко -  поет, журналіст, підпільник; Мико́ла Олексі́йович Остро́вський радянський письменник.

  

РОЗДІЛ 2  Біографічні дані і внесок у розвиток науки, культури і спорту наших земляків.

У даній роботі ми дослідили біографії видатних уродженців Шепетівки і району. У наступному році плануємо ознайомитись із творчістю  знаменитих мешканців  краю.  Зібраний матеріал ми систематизували за розділами. У першому -  діячі літератури, культури і спорту. У другому – політики, громадські діячі, у третьому – науковці.

2.1 Діячі літератури, культури і спорту

Серед знаменитих шепетівчан  діячів культури :

Микола Островський. Народився в Україні, у селі Вілія (нині Острозький район Рівненської області). Проте  його ім’я тісно пов’язане із Шепетівкою, де він мешкав тривалий час і активно працював. Радянський письменник. Писав російською мовою. Автор романів «Як гартувалася сталь» (дія відбувається в Шепетівці, Києві та Боярці) і «Народжені бурею». Літературно – меморіальний музей М. Островського -  обличчя, окраса і гордість нашого міста. Це його візитівка, найвідоміша за межами міста і області.

Арка́дій Льво́вич А́нін (народився 17 березня 1925, місто Шепетівка, нині Хмельницької області) — лікар, поет, член Спілки російськомовних письменників Ізраїлю. Автор поетичних збірок  "Любить бы и любить" (1989), "Бессонник" (1995), "Дотик" (на укр.мові, 1997) Лауреат конкурсу  радіо РЭКА на лучшее поэтическое произведение (1998).

Юрченко Віталій Васильович — український кінознавець, редактор. Член Національної спілки кінематографістів України. Народився 10 січня 1935 р. у м. Шепетівка Хмельницької обл. в родині службовця. Закінчив кінознавчий факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1966). Працював асистентом режисера на студії «Укртелефільм». З 1968 р. — редактор Київської кіностудії художніх фільмів, очолює об'єднання «Талісман». Працював у стрічках: «Білий птах з чорною ознакою» (1970), «Крутий горизонт» (1970), «Адреса вашого дому» (1972), «Народжена революцією» (1974 3 с), «Мріяти і жити» (1974), «Червоний півень плімутрок» (1975, т/ф), «Переходимо до любові» (1975, т/ф), «Свято печеної картоплі» (1976) та інших.

Ю́рій Олексі́йович Бояруне́ць - поет. Народився 15 вересня 1953 р. в м. Шепетівка Хмельницької області. Закінчив Харківський авіаційний інститут. Інвалід 1-ї групи. Автор поетичних збірок «Котилася торба з високого горба», «Вольний вітер з лугу», «Деформації, або звідки ж узявся кукіль», «Антика».

Васьків Володимир (25 грудня 1930) — український письменник, пісняр, співак-бандурист, журналіст, маляр, графік. Народився 25 грудня 1930 р. у м. Шепетівка. У роки Другої світової війни емігрував до Німеччини, потім до США. Закінчив гімназію в Ашафенбурзі, потім навчався у Ньюарку. Малював олією, укладав картини зі шматочків дерева, складав пісні. Автор повісті «Повстанець Шугай», переспіву «Слова о полку Ігоревім», багатьох пісень, малюнків.

Дмитро Христюк, Здобув  за версією Всесвітньої федерації бойового самбо високий спортивний титул чемпіона світу з бойового самбо серед професіоналів.

2.2 Шепетівчани – політики і громадські діячі

Чимало наших земляків відіграли важливу роль у історії нашої землі. Серед них:

            Ва́ля Ко́тик (Валенти́н Олекса́ндрович Ко́тик; 11 лютого  1930 — 17 лютого  1944) — піонер-герой, юний партизан-развідник, самий молодий  Герой Радянського Союзу. На момент здійснення подвигу йому було 14 років. Звання Героя Радянського Союзу присвоєне посмертно.

Євстахій Еразм Санґушко — князь гербу Погоня (*26 жовтня 1768, Радинь — †2 грудня 1844, ) — пан на Тарнові, Вєжхославицях, Лукавиці, Порембі, Скжишові, Шонвальді, Залясовій, Лісяґужій, Славуті, Антонінах, Білогородці, Корниці, Поляховій, Шепетівці, Іллінцях. Річпосполитський генерал, учасник польсько-російської війни 1792 року, повстання під проводом Костюшка, наполеонівських війн, масон.

Матвієнко Валентина Іванівна (рос. Валентина Ивановна Матвиенко; * 7 квітня 1949, Шепетівка) — радянський і російський політик і дипломат. Голова Ради Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації з 21 вересня 2011. Заступник Голови Уряду Російської Федерації в 1998-2003 роках, губернатор і голова Уряду Санкт-Петербурга в 2003-2011 роках.

Панкратій (Кашперук Петро Йосипович), архієпископ б. Волинський.

Народився 24 листопада 1890 р. у м. Шепетівці, Кам'янець-Подільської області.

2.3 Внесок уродженців міста у науку

Уродженці Шепетівки і району відіграли чималу роль у становленні вітчизняної науки. Ми пропонуємо увазі читача відомості про них і їх досягнення.

Петро Феофанович Єрченко (25 вересня 1868 — 10 серпня 1927) — ординарний професор інженерного відділення, декан механічного відділення Київського політехнічного інституту. З 1917 по 1919 роки — ректор КПІ, статський радник.

Ростисла́в Рома́нович Кондратю́к - лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (2003). народився 5 лютого 1938 року в місті Шепетівка.

1965 року закінчив фізико-математичний факультет Кам'янець-Подільського педагогічного інституту (нині Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка). Заступник директора із загальних питань Головної астрономічної обсерваторії НАН України. 23 грудня 2003 року присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки (у співавторстві) за цикл робіт «Розробка теоретичних основ та унікальної спостережної бази в Голосієві та на Терсколі для досліджень Сонця та тіл Сонячної системи».

Анатолій Олексійович Копилов (* 14 липня 1936 року, Шепетівка — † 21 грудня 2007, Кам'янець-Подільський) - український історик, краєзнавець. Кандидат історичних наук, професор кафедри всесвітньої історії, ректор Кам'янець-Подільського національного університету (1977-2001), академік Української академії історичних наук. Батько історика Сергія Анатолійовича Копилова.

Анато́лій Степа́нович Лисе́цький (17 лютого 1940, м. Шепетівка, нині Хмельницької області) — український економіст. Професор Лисецький, маючи великий досвід наукової і практичної роботи, в РВПС НАН України успішно розробляє проблеми розвитку і розміщення сільськогосподарського виробництва. Він є автором і розробником теорії, методології та методики емпіричного аналізу проблем національної продовольчої безпеки України, зокрема ним розроблено нову наукову теорію сільськогосподарської ренти. Ці розробки мають велике наукове і практичне значення в галузі науки регіональної економіки при розв'язанні проблем розвитку і розміщення підприємництва в сільському господарстві, просторової організації з урахуванням соціально-економічних пріоритетів. Значний особистий внесок професора Лисецького містять наукові пропозиції щодо схем просторової організації сільського господарства в регіонах України, зокрема він є куратором з наукової підготовки Схеми (прогнозу) розвитку продуктивних сил Вінницької області на середньострокову перспективу до 2015 року.