Залізо
у воді – користь, шкода, виявлення і знезалізнення
(консультаційно-освітня інформація
наукового товариства ЗОШ№6)
На сайті shepetivkanet.ucoz.ua ми відшукати інформацію про те, що Шепетівка
здавна була відома як курортне місто.
Вона славилась мінеральними водами, багатими на вміст заліза. Fe відноситься до групи життєво-важливих
елементів, мікроелементів, загальний вміст заліза у організмі – 4 - 5г або 50-60 мг/кг. Цей елемент є
найважливішим компонентом гемоглобіну – речовини крові, яка переносить кисень всім клітинам тіла, входить до складу
дихальних ферментів. При нестачі заліза, людина починає швидко втомлюватися,
виникають головні болі, з'являється поганий настрій.
Проте
більшу частину Fe людина отримує не з
води, а з харчових продуктів переважно тваринного походження, так як елемент
відносять до важкозасвоюваних. 9/10 заліза
взагалі не виводиться, а використовується організмом повторно. Найбагатшими на мікроелемент є м'ясо, печінка, сир, шоколад.
Багато Fe також у квасолі,
яблуках, крупах але залізо рослинного походження гірше засвоюється, як і залізо
з води. Тому, незважаючи на природно високий вміст заліза у водах міста, низький
рівень гемоглобіну – анемія не
рідкісний діагноз для шепетівчан. Саме тому частіше ми чуємо про знезалізнення води, чим
про потребу вживати воду із високим вмістом заліза. За
нормами ДСанПіН 2.2.4-171-10 у питній воді заліза повинно бути не більше 0,2
мг/л. Розчинене залізо – естетична проблема. Fe придає неприємного присмаку воді, а також
стравам, приготованим із неї. Осад, причиною утворення якого стає елемент,
візуально робить воду «брудною», непридатною для вживання. Крім того наявність у воді заліза, марганцю та
сірководню (а вони нерідко складають пов’язаний "букет") робить воду
непридатною для використання в побутових та технологічних цілях. У воді залізо
може перебувати у декількох формах. При
нагріванні, окисненні чи хлоруванні залізо переходить з однієї форми в іншу та
випадає в осад. Накопичуючись на нагрівальних елементах побутових приладів осад
може стати причиною несправностей. Перевищення вмісту заліза призводить до
утворення іржавих патьоків на сантехніці, кольорові речі при пранні у такій воді швидше втрачають колір. На
ємкостях, у яких зберігається вода накопичується темний осад, оранжеві
плями, при контакті із повітрям – драглистий рудий осад.
Чи
можна перевірити воду на наявність Fe?
Існує декілька простих методик. Набор акваріуміста допоможе не тільки
виявити вміст, але й дослідити концентрацію
елемента у воді. Звичайне відстоювання проінформує нас про наявність Fe
(ІІІ), який окислюючись утворить бурий осад. Перманганат калію – універсальний домашній індикатор.
Якщо світло-рожевий розчин препарату змішати із пробою із вмістом заліза, колір
змінюється на жовтувато-бурий. Слід зазначити, що проблему дуже гостро відчувають власники
свердловин. Вода з більш глибоких горизонтів
містить більшу кількість заліза.
Що
робити якщо проблема стосується і вас? На сьогоднішній день існує кілька
методів знезалізнення підземних вод. Їх можна розділити на групи: реагентні,
каталітичні, іонообмінні, біохімічні. Кожний із них має свої переваги й
недоліки, але всі вони (за винятком іонообмінного) ґрунтуються на окислюванні
заліза ІІ до заліза ІІІ, при чому відбувається перехід заліза в нерозчинну
форму, яка затримується на фільтрах.
Фільтрування води – вимога сьогодення. Використання фільтрувальних
приладів здатне вирішити проблему якості води для вашої родини.
Автор
Жук Артур.
Керівник
роботи Кузьменко О.В.
Комментариев нет:
Отправить комментарий