"Сигнали" для учнів

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

за 12 бальною системою

Рівні                 навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
I. Початковий	1	Учень розрізняє окремі географічні явища чи об’єкти (гори і рівнини, суша і океан, село і місто, галузь і т.д.) та з допомогою вчителя знаходить їх на карті.
	2	Учень за допомогою вчителя відтворює окремі факти на елементарному рівні, розрізняє один або декілька запропонованих географічних об’єктів та з допомогою вчителя намагається знайти їх на карті.
	3	Учень у деяких випадках дає нечіткі характеристики географічних об’єктів; за допомогою вчителя знаходить їх на карті, може самостійно розрізнити окремі географічні поняття.
II. Середній	4	Учень частково відтворює текст підручника, дає нечітке визначення основних понять і термінів за допомогою вчителя. Називає,   відповідно до теми конкретного уроку,  компоненти географічної оболонки та складові господарства; повторює за зразком практичну роботу; під час відповіді намагається користуватися географічною  картою.
	5	Учень відтворює частину навчального матеріалу без розкриття причинно-наслідкових зв’язків, описує  географічні об’єкти чи явища за типовим планом. Намагається робити висновки без підтвердження їх прикладами; частково володіє обов’язковою географічною номенклатурою.
	6	Учень самостійно дає більшість визначень, передбачених темою уроку, відтворює значну частину вивченого матеріалу у відповідності з його викладом у підручнику. З допомогою вчителя виявляє причинно-наслідкові зв’язки, ілюструє їх власними прикладами. На середньому рівні володіє географічною номенклатурою та картою.
III. Достатній	7	Учень має достатні географічні знання і застосовує їх для вирішення стандартних ситуацій. Має цілісне уявлення про природні та суспільні явища, вміє вести спостереження за навколишнім середовищем; достатньо володіє картографічним матеріалом.
	8	Учень засвоїв основні уявлення, поняття і категорії географічної науки про Землю та господарську діяльність людини.  Застосовує здобуті знання на практиці, використовуючи прийоми аналізу статистичних даних про господарство і населення, показує їх зміну у часі. Вміє наводити приклади взаємодії людини і природи; знає обов’язкову географічну номенклатуру.
	9	Учень на достатньому рівні володіє навчальним матеріалом, може застосовувати його для виконання практичних робіт; має чіткі уявлення про компоненти природи і просторову організацію господарства; пояснює причинно-наслідкові зв’язки в природі і господарстві; майже безпомилково працює з картографічним матеріалом.
IV. Високий	10	Учень усвідомлює сучасну географічну картину світу, здійснює оцінку певних процесів та явищ, передбачених навчальною програмою; пояснює прикладне значення географічних знань, дає розгорнуту відповідь, відбирає необхідні знання; вільно застосовує більшість географічних понять та може їх класифікувати; добре володіє картографічним матеріалом.
	11	Учень має глибокі знання про об’єкт вивчення, застосовує наукову термінологію, аргументує свої твердження і висновки, вміє працювати з рекомендованими вчителем джерелами географічної інформації; на високому рівні аналізує та використовує картографічну інформацію.
	12	Учень володіє ґрунтовними географічними знаннями у  межах вимог навчальної програми, висловлює та аргументує власне ставлення до різних поглядів на об’єкт вивчення; самостійно аналізує природні та суспільні явища, робить відповідні висновки  і узагальнення; здатний розв’язувати проблемні завдання; вільно володіє картографічною інформацією та творчо її використовує.

Поради школярам, що до роботи з літературою, атласами та контурними картами.

Як читати пiдручник з географii

1. Прочитайте текст параграфа.
2. Перекажiть кожну частину параграфа, а потiм весь параграф.
3. Читаючи текст, знайдiть на картi всi географiчнi об’скти, згаданi в параграфi.
4. Дайте вiдповiдь на питання i виконайте завдання, помiщенi в кiнцi кожного параграфу.
5. Запишіть в словник всi видiленi в текстi параграфа слова i запам’ятайте , як вони пишуться.
6. Якщо зустрiчається в текстi термiн вам незрозумiлий, звернiться до словаря географiчних термiнiв i понять (в кiнцi пiдручника).

.

Як працювати з пiдручником

1. Прочитай весь навчальний матерiал з метою загального ознайомлення зi змiстом.
2. Виясни значення важких слiв, термiнiв i понять та висловiв за допомогою словника, по записах в робочому зошитi.
3. Роздiли нанчальний матерiал на частини.
4. Визнач головну думку автора, зроби записи у форм плану, тез.
5. Прочитай текст ще раз i постарайся переказати його змiст по пам’ятi

Як скласти план тексту пiдручника

1. Прочитай заголовок параграфа i подумай: який змiст закладено в заголовок?
2. Прочитай уважно даний параграф i постарайся видiлити в ньому i зрозумiти новi термiни.
3. Розглянь i постарайся зрозумiти малюнки i частини, що вiдносяться до тексту.
4. Прочитай текст окремо по абзацах i визнач, про що говориться в кожному абзацi.
5. Склади план прочитаного тексту, пунктами плану можуть бути заголовки абзацiв.
6.  Закрий книжку, розкажи за складеним планом увесь текст, постарайся зрозумiти i запам’ятати його змiст.
7. Дай вiдповiдi на всi питання в кiнцi параграфа або на запитання поставленi вчителем.

Як користуватись навчальною додатковою та довiдковою лiтературою

1. Використовуючи навчальну, додаткову i довiдкову лiтературу, уточнiть, що вас цiкавить:

      визначте бiологiчнi поняття, суть законiв, визначень, елементи теорїї живих оргнiзмiв.

2. Подумайте, де найбiльша можливiсть одержати вiдповiдь на питання, що цiкавить вас: у пiдручнику, довiднику чи додатковiй лiтературi.
3. Насамперед використайте пiдручник, потiм — довiдник, а тодi — додаткову лiтературу.
4. Вiдкриваючи книжку, не листайте її сторiнок, а спершу прочитайте змiст i покажчик термiнiв, назв.
5. У залежностi вiд мети використайте такi види читання: читання-перегляд, коли книжку переглядають швидко, зупиняючись на окремих сторiнках, Мета такого перегляду — перше ознайомлення з книгою, одержання певного уявлення про їх  змiст. Вибiркове читання, або неповне, коли читають не весь текст, а тiльки потрiбнi мiсця для досягнення мети.
6. Ознайомлення з книгою, одержання певного уявлення про її змiст. Читання з різних видів записів прочитаного.
7. Відшукавши у книзі потрібний розділ, параграф чи сторінку, не намагайтесь обмежитись побіжним поглядом, а випишіть потрібну для себе інформацію, прочитайте про суть поняття теорії, будови живих організмів, виділіть основне, складіть план прочитаного.

Як працювати з географічним атласом

1.      Подивись зміст атласу, визнач та знайди карти, що необхідні тобі для роботи.

2.      Уважно розглянь легенду карти.

3.      Уважно розглянь карту, знайди на ній всі необхідні для роботи об’єкти.

4.      Зверни увагу на взаємне розташування цих об’єктів на карті.

Як працювати з робочим зошитом

1.      Для ведення робочих записів заведи зошит на 96 сторінок. В ньому ти будеш працювати з 7 по 10 клас.

2.      Зошит розділи на три частини. Перша частина – робочі записи, які ти будеш робити на уроках та вдома. Друга частина – словник географічних термінів і понять (в кінці зошита). Третя частина – місце для виконання практичних робіт (в середині зошита).

3.      Тему уроку записуй зеленим або чорним кольором.

4.      Робочі записи виконуй синім чи фіолетовим кольором чітко, охайно, намагайся не робити помилок та виправлень.

5.      Таблиці, малюнки, графіки, схеми, діаграми малюй простим олівцем, використовуй лінійку.

6.      За необхідності малюй кольоровими олівцями, а не фломастерами.

Як працювати з контурними картами

1.      Під час роботи з контурними картами за необхідності можна використовувати карти атласу, підручник, записи робочого зошита.

2.      Усі види роботи в контурній карті виконуй за допомогою простого або кольорових олівців.

3.      Для позначення певного об’єкту в контурній карті використовуй  загальноприйняті в географії умовні знаки.

4.      Якщо для позначення необхідного об’єкту немає позначок серед загальноприйнятих в географії, придумай власні та занеси їх в відведене для цього місце на сторінці карти.

5.      Назви підписуй чітко, охайно, по можливості друкованими літерами.

6.      Ріки та гори підписуй вздовж їхнього розташування на карті, назви інших географічних об’єктів  – вздовж паралелей.

7.      Якщо назва об’єкту на вміщується на самій карті, познач об’єкт цифрою, а в умовних позначках дай пояснення.

8.      Кордони для більшої зручності помічай різними кольорами.

9.      Обов’язково знайди в картах атласу географічні об’єкти, що згадуються в тексті.

Вимоги до оформлення контурної карти

1. Контурну карту пiдпису, вiдповiдно до змiсту виконаної роботи. Назву карти розмiсти з лiвої верхньої сторони.
2. Всi пiдписи на контурнiй картi роби чiтко, дрiбно, друкованим шрифтом. назви рiчок, гiр, рiвнин розмiщуй вiдповiдно вздовж їх напрямку; назви мiст, країн i бiльшiсть їнших об’сктiв — по паралелях.
3. Якщо назва географiчного об’єкта не вмiщається на контурнiй картi, то бiля нього став цифру, а в легендi карти пиши, що означає ця цифра.
4. У легендi карти поясни всi вибранi тобою умовнi позначення.
5. При потребi використовуй кольоровi олiвцi.
6. Контурну карту оформляй старанно, якiсно i красиво.

Головні вимоги до усної та писемної мови учнів

Учні повинні вміти:

―  говорити на тему та в її межах;

―  вибирати найбільш вагомі факти та інформацію для розкриття теми та головної ідеї висловлювання;

―  викладати матеріал логічно і послідовно;

―  будувати вислови в певному стилі в залежності від цілі та ситуації;

―  відповідати чітко з додержанням пауз, наголосів та правильної інтонації;

―  вміти висловлювати власну думку щодо теми або проблеми обговорення чітко з аргументацією та посиланнями на джерела інформації.

Мова учнів повинна бути виразною, що досягається багатством словникового запасу, різноманіттям граматичного ряду, доцільним використанням емоційно-забарвлених можливостей мови. Для мовної культури учнів вагомі уміння: слухати та розуміти мову учителя та товаришів, уважно ставитись до висловлювань інших, ставити питання, брати участь в обговоренні проблеми та інше.